Наразі ми використовуємо сировину для гнучкої пакувальної плівки, яка в основному належить до нерозкладних матеріалів. Хоча багато країн та підприємств прагнуть розробки біорозкладних матеріалів, біорозкладні матеріали, які можна використовувати для гнучкої упаковки, ще не замінені великомасштабним виробництвом. Зі зростанням уваги країни до захисту навколишнього середовища, багато провінцій та міст запровадили обмеження на використання пластику або навіть у деяких районах «закон про заборону пластику». Тому для підприємств, що займаються гнучкою упаковкою, правильне розуміння біорозкладних матеріалів є гарним використанням біорозкладних матеріалів для досягнення екологічної екологічної передумов для сталого пакування.
Деградація пластику стосується умов навколишнього середовища (температури, вологості, маси, кисню тощо), його структура зазнає значних змін, що призводить до втрати продуктивності.
На процес деградації впливає багато факторів навколишнього середовища. За механізмом деградації біорозкладні пластики можна розділити на фоторозкладні, біорозкладні, фотобіорозкладні та хімічно розкладні. Біорозкладні пластики можна розділити на повністю біорозкладні та неповністю біодеструктивні.
1. Фоторозкладні пластики
Фоторозкладний пластик — це пластик, який під дією сонячного світла розтріскується та розкладається, внаслідок чого під дією сонячного світла матеріал через певний час втрачає механічну міцність, перетворюючись на порошок, а деякі з них можуть розкладатися мікробами, повертаючись до природного екологічного циклу. Іншими словами, після того, як молекулярний ланцюг фоторозкладного пластику руйнується фотохімічним методом, пластик втрачає свою міцність та крихкість, а потім під дією природних речовин перетворюється на порошок, потрапляє в ґрунт і знову потрапляє в біологічний цикл під дією мікроорганізмів.
2. Біорозкладні пластики
Біодеградація загалом визначається як: біодеградація стосується процесу хімічного перетворення сполук під дією біологічних ферментів або хімічного розкладу, що виробляється мікроорганізмами. У цьому процесі також можуть відбуватися фотодеградація, гідроліз, окислювальна деградація та інші реакції.
Механізм біорозкладного пластику полягає в наступному: за допомогою бактерій або гідролази полімерний матеріал розкладається на вуглекислий газ, метан, воду, мінералізовані неорганічні солі та нові пластики. Іншими словами, біорозкладні пластики - це пластики, які розкладаються під дією природних мікроорганізмів, таких як бактерії, цвіль (гриби) та водорості.
Ідеальний біорозкладний пластик – це полімерний матеріал з чудовими характеристиками, який може повністю розкладатися мікроорганізмами навколишнього середовища та зрештою стати частиною вуглецевого циклу в природі. Тобто, розкладаючись на наступний рівень молекул, вони можуть бути додатково розкладені або поглинені природними бактеріями тощо.
Принцип біодеградації поділяється на два класи: по-перше, існує біофізична деградація, коли мікробна атака після ерозії полімерних матеріалів, внаслідок біологічного росту, тонкі полімерні компоненти гідролізуються, іонізуються або протонуються та розщеплюються на фрагменти олігомеру, при цьому молекулярна структура полімеру залишається незмінною, біофізична функція полімеру в процесі деградації. Другий тип - біохімічна деградація, внаслідок прямої дії мікроорганізмів або ферментів, полімер розкладається або окислюється на малі молекули, аж до остаточного розкладання вуглекислого газу та води, цей режим деградації належить до режиму біохімічної деградації.
2. Біодеструктивна деградація пластику
Біодеструктивні біорозкладні пластмаси, також відомі як руйновані пластмаси, являють собою композитну систему біорозкладних полімерів та загальних пластмас, таких як крохмаль та поліолефін, які поєднані певним чином та не повністю розкладаються в природному середовищі, що може спричинити вторинне забруднення.
3. Повністю біорозкладні пластики
Згідно з їхніми джерелами, існує три типи повністю біорозкладних пластмас: полімер та його похідні, мікробний синтетичний полімер та хімічний синтетичний полімер. Наразі крохмальний пластик є найпоширенішою складною гнучкою упаковкою.
4. Натуральні біорозкладні пластики
Натуральні біорозкладні пластики стосуються натуральних полімерних пластмас, які являють собою біорозкладні матеріали, виготовлені з природних полімерних матеріалів, таких як крохмаль, целюлоза, хітин та білок. Цей вид матеріалу походить з різних джерел, може бути повністю біорозкладним, а продукт є безпечним та нетоксичним.
Виходячи з різних способів деградації, а також у різних частинах запиту, тепер нам потрібна ідентифікація клієнта біорозкладних матеріалів, які повністю деградують, деградують та захоронюються на сміттєзвалищі або компостують, вимагаючи існуючого розкладання пластикових матеріалів для таких матеріалів, як вуглекислий газ, вода та мінералізовані неорганічні солі, які можуть легко поглинатися природою або знову перероблятися природою.
Час публікації: 14 липня 2022 р.